Suchergebnisse

Стаття присвячена особливостям змінам політичного порядку, властивого доцифровій добі, який поступається мережним політичним відносинам, що не «визнають» ієрархії та встановлюють пріоритет горизонтальних політичних контактів. Метою дослідження є інтеграція смислових аспектів політичних комунікацій, політико-інституційної структури та владних відносин у просторі публічної сфери політики. Охарактеризовано значення публічної сфери, яка стає основою для різнорідних явищ демократичної політики. Було підкреслено, що необхідно виявляти сутність і значення публічного повідомлення, також емпіричні засади публічної сфери. Проаналізовано підходи до узагальнення практик обговорень і поступ політико-дискурсивних явищ в суспільстві до нового абстрактного рівня, що призводить до пошуку політичного консенсусу. Розкрито значення спроб розбудови ієрархії важливих і «неважливих» проблем у дослідженні публічної сфери. З'ясовано поняття співвіднесення публічного «політичного визначення світу», яке може змінювати пропорції і втрачати свою збалансованість. Розкрито, що висування окремих професійних груп, як ключових елементів публічної сфери, веде до втрати системності і комплексності сприйняття явища публічної сфери політики. Доведено, що тенденцією є виокремлення емпіричних засад публічності та її проявів, пошуків теоретичного поняття публічності у теоретичному і соціальному світі. Встановлено, що з точки зору фундаментальної дослідної традиції, публічна сфера політики пов'язується із загальносуспільними проблемами, а також із дослідними проблемами сучасної філософії. Припущено, що публічна сфера політики відзначається надзвичайним динамізмом, постійним оновленням, рухом і зміною її складових частин (політичних акторів). Встановлено, що публічна сфера має такі риси, як всезагальність, поширеність на весь соціум. З'ясовано, що публічна сфера політики охоплює як систему, так і її зовнішнє середовище, і взаємовплив між ними. Зроблено висновок, що для сучасної України в умовах війни розбудова значущої та спроможної публічної сфери політики є важливим маркерами демонстрації європейської ідентичності.

The article discusses the discourse on the methodological foundations of political science research and the need to outline the existing paradigms of political science research, both in the temporal-retrospective dimension and in the dimension of the subject area. It is emphasized that the determinants of defining the value of paradigm in modern political science research is the prospect of acquiring scientific novelty at the stage of determining the research topic. The focus is on the need for a more thorough consideration of specific paradigmatic means of determining the methodological design of contemporary political science research. It is noted that on the basis of linguistic analysis of subject aspects of political science, one can easily see the multivariate interpretation of many essential concepts of the modern political sphere. It is argued that one can also see expansive interpretations of particular concepts and processes from a non-professional perspective. The importance of interdisciplinary natural science paradigms has been established. Attention is paid to identifying the possibility of forming a new conceptual apparatus, taking into account the concepts that have become widespread in the scientific environment. The role of the concept of "paradigm approach in modern political science" is revealed, which is aimed at understanding the peculiarities of considering political science subject within other scientific disciplines. It is proved that the leading task of paradigm as a discipline of political science is the formation of paradigmatic choice of young researcher. The peculiarities of searching for a scientist's own «paradigm face» have been found. The ability to use the task of defining scientific novelty is emphasized to some extent. The specificity of choosing a paradigm vector of a researcher-political scientist with consideration of the requirements of interdisciplinarity is considered. The purpose of the article is to identify paradigm in political studies as a factor in the formation of authorial conceptualism against the backdrop of interdisciplinary imperatives. The purpose of the article is to highlight the main directions of paradigm and their correlation with modern political theories. It is proved that the choice of the paradigm vector of the researcher-political scientist is confronted with interdisciplinary, first of all philosophical meanings of cognition as a form of social activity. The idea that choosing one's own paraligmal vector for a specialist political scientist is presented is important because of the need to overcome the Soviet and post-Soviet paradigmatic provinces. It turned out that the formation of the national paradigm of political science, which should be carried out only on condition that the fullest representation of all paradigm directions. The situation of paradigm choices and orientation of political scientist researcher in the world paradigm mainstream is revealed. The necessity of finding a researcher in the environment of those paradigms that give the most significant scientific result is proved. The article establishes that the combination of the universality of interdisciplinary paradigms and the optionality of paradigms for a particular political science study is carried out on the basis of a conceptual and categorical apparatus of political epistemology. It is argued that on the basis of the notion of "scientific truth (episteme)", the formation of the author's own attitude to the subject of research and the prospect of solving his problem is carried out.

The prospects of development of modern political theory in the context of filling the new semantic values of concepts of political discourse, political communication and public political representation are considered. The network of newly established democratic institutions, which required firm defenition, practicing public political debate and not distorted political communication defined. With the help of the comparative method, the common and different conceptual views of political debate in interpreting deliberative democracy and the public sphere of politics studied. The content of the concept of the public sphere of politics as a factor of coverage of the transition of democratic public institutions of transformational countries from the state of declarative to a state of sustainable democracy is discussed. Public sphere of politics as mainly unifying concept that determines the possibility of various aspects of joint interpretation of political realities and possibilities of the political participants' appearance for any topic studied. The subject areas of the concepts of deliberative politics and the public sphere of politics regarding the ways of personal and institutional self-presentation are determined. The specifics of the reflection of political conflict and political decisions within the limits of the values of the public sphere of politics and deliberative democracy are revealed. The features of common approaches to the interpretation of political pluralism and political competition in the semantic structures of the public sphere of politics and deliberative democracy are explored. It emphasizes the flexibility of the concept of the public sphere of politics as a concept that encompasses a large number of events and phenomena of political communication. The possibility of a non-idealist approach to public political presentations on the Internet is substantiated. The political meaning dimensions of political deliberation and political manifestation which differ in explanations background of individual behavior, based on the ancient principle of political pragmatism and defending of selfish interests considered.The explanatory potential of a deliberative policy and the public sphere of politics is singled out. The peculiarities of crossing the subject areas of the public sphere of politics and deliberative democracy in the context of the functioning of modern civil society are established.

The prospects of development of modern political theory in the context of filling the new semantic values of concepts of political discourse, political communication and public political representation are considered. The network of newly established democratic institutions, which required firm defenition, practicing public political debate and not distorted political communication defined. With the help of the comparative method, the common and different conceptual views of political debate in interpreting deliberative democracy and the public sphere of politics studied. The content of the concept of the public sphere of politics as a factor of coverage of the transition of democratic public institutions of transformational countries from the state of declarative to a state of sustainable democracy is discussed. Public sphere of politics as mainly unifying concept that determines the possibility of various aspects of joint interpretation of political realities and possibilities of the political participants' appearance for any topic studied. The subject areas of the concepts of deliberative politics and the public sphere of politics regarding the ways of personal and institutional self-presentation are determined. The specifics of the reflection of political conflict and political decisions within the limits of the values of the public sphere of politics and deliberative democracy are revealed. The features of common approaches to the interpretation of political pluralism and political competition in the semantic structures of the public sphere of politics and deliberative democracy are explored. It emphasizes the flexibility of the concept of the public sphere of politics as a concept that encompasses a large number of events and phenomena of political communication. The possibility of a non-idealist approach to public political presentations on the Internet is substantiated. The political meaning dimensions of political deliberation and political manifestation which differ in explanations background of individual behavior, based on the ancient principle of political pragmatism and defending of selfish interests considered.The explanatory potential of a deliberative policy and the public sphere of politics is singled out. The peculiarities of crossing the subject areas of the public sphere of politics and deliberative democracy in the context of the functioning of modern civil society are established. ; Рассмотрены перспективы развития современной политической теории в контексте раскрытия новых смысловых ценностей концепций политического дискурса, политической коммуникации и публичного политического представительства. Публичная сфера политики анализируется как преимущественно объединяющий концепт, который определяет возможность различных аспектов совместной интерпретации политических реалий и возможностей появления политических участников на любую изучаемую тему. Определены предметные области концепций целенаправленной политики и публичной сферы политики в отношении способов личной и институциональной самопрезентации. Раскрыта специфика отражения политического конфликта и политических решений в рамках ценностей публичной сферы политики и делиберативнои демократии. Исследованы особенности общих подходов к трактовке политического плюрализма и политической конкуренции в смысловых структурах публичной сферы политики и делиберативнои демократии. В статье подчеркивается гибкость концепции публичной сферы политики как концепции, которая охватывает большое количество событий и явлений политической коммуникации. Обоснована возможность неидеалистичного подхода к публичным политическим презентациям в Интернете. Установлены особенности пересечения предметных областей публичной сферы политики и делиберативнои демократии в контексте функционирования современного гражданского общества. ; Розглянуто перспективи розвитку сучасної політичної теорії в контексті розкриття нових смислових цінностей концепцій політичного дискурсу, політичної комунікації та публічного політичного представництва. Публічна сфера політики аналізується як переважно об'єднуючий концепт, що визначає можливість різних аспектів спільної інтерпретації політичних реалій та можливостей появи політичних учасників на будь-яку досліджувану тему. Визначено предметні області концепцій цілеспрямованої політики та публічної сфери політики щодо способів особистої та інституційної самопрезентації. Розкрито специфіку відображення політичного конфлікту та політичних рішень у межах цінностей публічної сфери політики та деліберативної демократії. Досліджено особливості спільних підходів до трактування політичного плюралізму та політичної конкуренції у смислових структурах публічної сфери політики та деліберативної демократії. У статті підкреслюється гнучкість концепції публічної сфери політики як концепції, яка охоплює велику кількість подій та явищ політичної комунікації. Обґрунтовано можливість неідеалістичного підходу до публічних політичних презентацій в Інтернеті. Встановлено особливості перетину предметних областей публічної сфери політики та деліберативної демократії в контексті функціонування сучасного громадянського суспільства.

The objective of the article was to identify the public determination of the activities of international political actors. The methodology combines a systems approach, comparative method, structural and functional analysis, institutional approach, postmodern methodology, logical generalization method, communicative approach, sociocultural analysis and the scenario forecasting method, which ensure to determine the importance of the public elements of the international community. At present, the model of public opinion allows us to see the main trends of public self-expression of political actors and their relationship with social groups. That is, the attitude of the population of certain countries to this problem became the basis of various actions of public political actors. It is concluded that advertising is a prerequisite framework for modern international politics both at the theoretical-conceptual level and at the level of pragmatic activity. Kokkuvõtteks tehti kindlaks, et kaasaegse rahvusvahelise poliitika avaliku sektori osalejad keskenduvad oma tegevuses kollegiaalsele poliitilisele otsustusprotsessile laia ja mitmemõõtmelise arutelu alusel, esitades kõige laiemaid vaatenurki.